IMG_3315«Мамо, ти зробила мені найкращий подарунок у житті – це тиждень тут», - так одна з учасниць семінару дякувала своїй матері, яка покликала її взяти в ньому участь.

З 3 до 8 травня в Меджуґор’ї, в реколекційному будинку «Domus Pacis» (Дім миру) знову проходили дні посту, молитви, тиші. Цього разу вони проводились для групи з Литви, до якої приєднались декілька чоловік з Росії, Білорусії та України.

Що таке семінар посту, молитви, тиші?

Реколекції посту, молитви й тиші в Меджуґор’ї вперше почав проводити отець Славко Барбарич. Найперший семінар пройшов з 17 до 23 листопада 1991 року. Можна сказати, що це «життя з хлібом та водою в молитві».

Як відбувається такий семінар?

Семінар триває з ранку понеділка до ранку п’ятниці. Кожен день починається зі святої меси в каплиці будинку. Сніданок, обід та вечеря відбуваються у загальній їдальні. Грає спокійна інструментальна музика, а учасники, не поспішаючи, можуть їсти хліб, пити воду або чай. Так ми вчимося стишити хід за столом, подібно до Ісуса. Споглядати таємницю хліба, від хліба земного – до Небесного. Відкриваємо простоту й цінність хліба.

Кожного вечора – участь у вечірній молитовній програмі в парафіяльній церкві (молитва вервиці, свята меса, молитва про зцілення душі й тіла, у визначені дні – анімована адорація).

Отець Славко зазвичай говорив, що в Меджуґор’ї, де ззовні немає нічого привабливого, є три головних місця – це церква св. Якова і дві гори – Подбордо і Крижевац. Одна з них – Подбордо, за його словами, - «гора Мами» або «Вифлеєм» – місце, де все почалось. Похід на гору з вервицею в руках, через молитву якої Богородиця веде нас до Свого Сина. Друга – гора Крижевац – розважання Хресної дороги Ісуса. Остання стація на цій горі – воскресіння Ісуса. Це як урок про те, що хрест приводить до воскресіння, перемоги. Під час семінару група також підіймається на обидві гори.

Семінар проводить один із місцевих отців-францисканців. Щодня він читає дві лекції на духовні теми. Семінар для групи з Литви проводив отець Марінко Шакота. Лекції були присвячені таким питанням:

В учасників семінару також була  можливість ставити запитання.

Під час семінару, кожної ночі, в каплиці будинку організовують тиху адорацію. Це можливість особистої молитви та поклоніння Пресвятим Дарам.

Що я пережив на семінарі? (Декілька відгуків учасників)

«Найбільше враження на мене справила Євхаристія та поклоніння Святим Дарам в церкві, під час вечірньої програми. Я отримала відповіді на питання, які мене хвилювали. Ісус відповідав із гумором, без зайвих нотацій. Найважливіші слова, які я запам’ятала: «Прийми, радій і дякуй». Я зрозуміла серцем, як вірити, як прийняти цей великий дар».

Юраді

«Я вперше в Меджуґор’ї і протягом цього тижня були дуже важкі моменти, нестерпні. Так під час Вервиці вечірньої програми я прогулювалась і мене все дратувало, кожен звук. В один момент все затихло, була повна тиша. Я подумала: «О, нарешті, так тихо, добре». І раптом почула внутрішній голос: «Чому ти не на колінах?» Я нічого не зрозуміла в ту хвилину, а після вечірньої програми дізналася про те, що 17:40 – це час, коли приходить Марія…

Господь робить так, що Марія дбає про нас як про маленьких дітей: говорить, як вчинити, що зробити, навіть у найпростіших житейських ситуаціях ...»

Марія

«Вже багато років поспіль я організовую поїздки до Меджуґор’я. Коли збираєш групу, дуже сильно втомлюєшся і з’являється велике небажання що-небудь організовувати. Відчуваєш незрозуміле страждання та втому. Цього разу я швидко зібрала близько 50 чоловік, а потім, після того, як замовила автобус, в списку залишились усього 16 чоловік, інші відмовились, і я вирішила все скасувати. Я сказала, що не поїду. Раптом голос: «Як ти смієш, у цю подорож збираються мої найхоробріші воїни». Цього ж дня, ввечері, зателефонували з Гродно й повідомили, що їдуть чотири людини. Я почала знову збирати групу. Важлива кожна людина.

Сатана дуже не хоче, щоб ви їхали в Меджуґор’є. Під час організації поїздки завжди всередині відбувається велика боротьба, якась тривога. Спочатку записуються багато людей, а наступного дня відмовляються, не пояснюючи причини». Інколи до останнього дня не знаєш точно, хто їде.

Цього року була дуже незвична для мене Хресна дорога. Мені запам’ятались глибокі роздуми кожної стації. Дуже шкодую, що не було можливості записати.»

Данута

«Найдорожчий подарунок, який я отримала від Мами – це віра. Я відчула дотик Ісуса і молилася зі сльозами на очах.

Пригадалися слова св. Фаустини: «Сльози – це благодать, яка дозволяє сконцентруватись усередині себе». Це дуже цікава деталь життя.»

Регіна

«Меджуґор’є – це чудова можливість пізнати себе. Це був тиждень інтенсивного внутрішнього росту. Тут дивишся на ті ж самі звичайні, щоденні речі, але набагато глибше. Ми не повертаємось додому такими ж. Ми ніби знаємо: любов може все. Ми можемо змінити ставлення до всього та взаємини з усіма…

Я зрозуміла, що кожний день повинна навертатись у вірі, не роблячи нікому жодних докорів: ні собі, ні іншим. У цьому житті ми повинні маліти, а не рости. Це допомагає цінувати людей. Дякую всім за усмішки. Сьогодні я обираю Марію своєю духовною Матір’ю та Її Сина Ісуса».

Ірена

  [gallery link="file" columns="6" ids="11160,11159,11158,11157,11156,11155,11154,11153,11152,11151,11150,11149,11148,11147,11146,11145,11144,11143,11142,11141,11140,11139,11138,11137,11136,11135,11134,11133,11132,11131,11130,11129,11128,11127,11126,11125,11124,11123,11122,11121,11120,11119,11118,11117,11116,11115,11114,11113,11112,11111"]