Snímka37

«Спільне благо подружжя: любов, вірність, честь, тривалість їхнього зв’язку аж до смерті, тобто в усі дні життя».

(Лист до сімей, 10)

Скільки разів чоловік і жінка у подружжі розуміють «спільне благо» як спільне майно. Скільки разів через це сперечаються, судяться, торгуються. Часто в ці суперечки про гроші та майно втягнута уся родина!

Але благо, про яке пише Папа, неможливо отримати за гроші, воно не може виникнути інакше, ніж спільними великими зусиллями і намаганнями, боротьбою зі самим собою, просто... стараннями про святість.

Кожна людина може бути святою, саме з цим наміром Бог Творець покликав її до життя... А шлюб має бути союзом взаємодопомоги на дорозі до святості. Зрештою, тому вони подружжя. Вони обіцяли, що будуть здійснювати цей план. Вирішили, що вони будуть любити одне одного до самої смерті, збережуть взаємну вірність і витримають разом аж до смерті. Це був їхній вільний вибір. На запитання священика відповідали чітко: «Так».

Готовність, висловлена в момент укладення шлюбу, не продовжується автоматично, а потребує постійного «так», що буде повторюватися день за днем із ще глибшим усвідомленням.

...Подаруйте собі час – будьте разом, розмовляйте, проявляйте ніжність жестами, говоріть про себе, цікавтеся тим, що відбувається з партнером, що він (вона) думає, відчуває, що переживає, чому так чи інакше реагує...

Подаруйте собі час – будьте разом, розмовляйте, проявляйте ніжність жестами, говоріть про себе, цікавтеся тим, що відбувається з партнером, що він (вона) думає, відчуває, що переживає, чому так чи інакше реагує. Звертайтеся один до одного словами та глибоким поглядом, перебуванням спільно в тиші та сердечним дотиком тіл, які взаємно собі належать і здатні висловити любов, якщо цього навчилися. Обдаровуйте себе взаємно ніжністю!

Дар часу і дар вдячності. Необхідно виявляти взаємну вдячність за великий дар особи партнера, за дар спільного життя і взаємної відданості. Подружня любов – це найбільший дар та водночас найважче людське завдання, яке вимагає великих зусиль і потребує допомоги благодаті.

Святіший Отець просто просить про допомогу. Скільки разів він молився з людьми і за людей:

«Мати прекрасної любові, молись за нас», допомагай нам, бо ми не в змозі самі творити цей скарб.

Ми повинні зрозуміти, що шлюб є завданням, а не «доля», яка випала людині. Дуже часто люди називають долею свої недоліки й упущення при створенні любові. «Спіткала мене зла доля». І я часто на це відповідаю: «Це не доля, але наслідки ваших дій чи занедбаності. Це ваша спільна праця і від вас залежить, чи будете щасливі ви і ваші діти». Звичайно, бувають доленосні події, які стануться з людиною, але якщо їхні стосунки взаємно роблять їх щасливими, то разом легше витримають все, що зустрінуть.

Не добре бути людині самій, тому Бог створив подружжя, щоб їм було разом добре. Подружжя є для щастя, але як люди реалізують це завдання?

Думки взяті з книги:

Rodinám, aby boli silné v Bohu…

(Сім’ям, щоб були сильними у Бозі...),

Wanda Póltawska ( SALI - FOTO, 2010).