teriiСьогодні Діва Марія знову закликає нас віддати себе Їй в диспозицію. Молитися за Її намірення означає забути про себе й дозволити Їй жити в нас, любити через нас. Віддати себе Їй цілковито.

Нам допомагає в цьому молитва Вервиці. Молячись Вервицю, ми тримаємо Її за руку, а Вона відчиняє перед нами всі двері, приходить туди, де це найбільш необхідно, і діє так, як вважає за потрібне. Вона сказала: «Діти Мої, Вервиця Мені особливо дорога. Відкрийте Мені свої серця через Вервицю – і Я зможу вам допомогти»; «Кожен день моліться вервицю, той вінець квітів, який Мене як Матір напряму пов’язує  з вашими болями, стражданнями, бажаннями та надіями».

Вона не примушує, але тільки запрошує нас проживати наші людські радощі, біль, турботи – святим способом, із вічною цінністю. Завдання Марії завжди незмінне – привести нас до Свого Сина й разом із Ним – на Небо. Хто може зробити це краще, аніж Вона, Мати Ісуса! Разом із Нею ми вчимося проживати наші радощі й біль так, як їх проживала Вона. Радістю й болем Її життя були радість та біль Ісуса. Вона завжди була з Ним, ділившись усім із Ісусом і він із Нею. Вони цілковито поділяли любов у їхньому спільному земному житті.

Це ж почне відбуватися й із нами, коли ми полюбимо молитву Вервиці. Так, як Вона говорить нам про це й сьогодні: «Дітки, моліться Вервицю й розважайте над її таємницями, тому що й ви у своєму житті проходите через радощі й скорботи. Таким чином утілюєте таємниці у своє життя, бо життя є таємницею доти, доки не вкладете її в Божі руки».

Марія обіцяє нам, що ми можемо зустріти Ісуса так само, як Петро. Дух Святий наповнить наше серце – і ми станемо свідчити, живучи любов’ю. Небесний Отець огортає нас любов’ю через приходи Марії. А Марія приходить завжди, коли покличемо Її, коли молимося з Нею, а також і тоді, коли візьмемо до рук вервицю. Коли ми радіємо, коли страждаємо, коли проживаємо будь-що й поновлюємо акт віддання себе за Її наміри, Вона приходить, а Отець Небесний за її заступництвом огортає нас любов’ю.

Любов Марії не створює шуму, вона дарує себе в смиренні, тихій радості, відданні себе в Божі руки. Проявляється співчуттям, непомітною ніжною присутністю біля тих, хто найбільше цього потребує.

2 грудня 2016 року Вона сказала: «Дозвольте моєму Сину перебувати в вас. Він вами послугується, щоб піклуватися про зранених і навертати загублені душі. Тому, діти мої, поверніться до молитви Вервиці. Моліться її з відчутям доброти, жертви і милосердя. Моліться не лише словами, але і ділами милосердя. Моліться з любов’ю до всіх людей».

Часто Марія називає нас апостолами Своєї любові, а це значить для нас бути схожими на Неї. Любити Маріїним способом – це заклик молитися й жертвувати за всіх людей, аби всім було добре на цій землі. Серце Марії, як і Серце Ісуса, б’ється для всього світу. Ми часто турбуємося й любимо тільки тих, хто любить нас. Ми покликані рости в любові, вибирати тих, хто не люблений, покинутий, несимпатичний.

Цей місяць – місяць, коли ми можемо ще більше вирости в любові, у молитві на вервиці з Марією. Будемо просити Її, аби здійснилися Її намірення з нами й через нас.

Молитва:

Небесний Отче, дякуємо Тобі за любов, якою Ти огортаєш нас через присутність Марії. Дякуємо за цей величезний дар, яким хочемо поділитися з іншими.

Маріє, із радістю віддаємо себе Тобі й посвячуємо себе Твоєму Серцю цього місяця. Веди нас через молитву Вервиці в таємниці радості, скорботи й слави нашого земного життя. Ми хочемо проживати її з Тобою. Твоїм Серцем ми віддаємо себе в Божі руки для здійснення Твоїх намірень. Преображуй нас силою Своєї любові на Твоїх апостолів. Силою Своєї віри укріпи нашу віру, аби ми свідчили, живучи любов’ю так, як Ти цього бажаєш. Амінь.