Лист до родин Йоана Павла II є великим закликом до прекрасної любові, адже тільки вона єдина може дати не лише земну, але й вічну радість. Справжня любов, що єднає нутро людей, тобто людські душі, у яких перебуває, не загине, але неухильно збільшується і має силу витримати у всіх життєвих випробуваннях. Читати далі →
“…Ви прийняли Мене”
“Чи Ісус є суддею? Твої власні вчинки судитимуть тебе у світлі правди, яку знаєш. Судити батьків і матерів, синів і дочок будуть їхні діла. Кожен з нас буде суджений за заповідями; так і за згаданими у цьому посланні: четвертою, п’ятою, шостою, дев’ятою» (Послання родинам, 22). Читати далі →
Мати прекрасної любові
“Людська істота не є істотою, яку демонструють у рекламі чи засобах масової інформації. Як психофізична єдність, як єдність душі й тіла, як особа вона означає набагато більше. Вона набагато більша через своє покликання до любові, що як чоловіка і жінку вводить її у вимір «великого таїнства “. (Послання родинам , 20)
Велика таємниця
«Тільки участь в такій благодаті і такому великому таїнстві дає подружжю здатність любити аж до кінця: або ж беруть участь в цій благодаті, або ж, власне, не пізнають всю глибину, чим є любов і які важкі її вимоги. Це, безсумнівно, представило б їм серйозну небезпеку».
(Лист до родин, 19) Читати далі →
У КАНІ ГАЛИЛЕЙСЬКІЙ
“Не бійтесь небезпек! Божа сила набагато міцніша, аніж ваші труднощі! Безмежно більшою за зло, яке діє у світі, є дія таїнства покаяння”.
(Лист до сімей, 18)
…благодать таїнства шлюбу означає, що Бог присутній серед них. Читати далі →
«По-справжньому суверенний і духовно сильний народ завжди творили і творять сильні родини, свідомі свого покликання в історії».
(Послання до родин, 17) Читати далі →
Виховання
«Навіть тоді, коли молода людина змінюється і ступає на власну дорогу, вона залишається внутрішньо з’єднаною зі своїми коренями».
(Послання родинам, 16)
Загалом виховний процес полягає в тому, що ми показуємо приклад, демонструємо. Не можемо розраховувати на те, що якась правда проникне в душу дитини сама по собі, без того, щоб ми її показали. Читати далі →
«Між «шануй» і «люби» є глибокий зв’язок. Честь у первісному розумінні поєднана з чеснотою справедливості, але її не можна докладно пояснити, не покликаючись на любов до Бога і до ближнього».
(Лист до родин, 15) Читати далі →
«Любов сприяє тому, що людина реалізується через дарування себе самої: любити – означає давати і приймати те, чого не можна ні купити, ні продати, лише вільно і взаємно дарувати».
(Послання до родин, 11) Читати далі →
«Спільне благо подружжя: любов, вірність, честь, тривалість їхнього зв’язку аж до смерті, тобто в усі дні життя».
(Лист до сімей, 10)
Скільки разів чоловік і жінка у подружжі розуміють «спільне благо» як спільне майно. Скільки разів через це сперечаються, судяться, торгуються. Часто в ці суперечки про гроші та майно втягнута уся родина! Читати далі →
«Родовід особи поєднаний насамперед з вічністю Бога і тільки потім – з людським батьківством та материнством, яке здійснюється у часі. У момент зачаття людина є зосереджена на вічність Бога».
(Лист до сімей, 9) Читати далі →
«Текстом про чоловіка, який залишає батька і матір, щоб поєднатися з дружиною (пор. Бут 2, 24), пояснює Книга Буття свідому і вільну волю, котра дозволяє виникненню подружжя, роблячи з сина чоловіка, а з дочки дружину».
(Лист до сімей, 8) Читати далі →
Молитовні прохання