Мати прекрасної любові

"Людська істота не є  істотою, яку демонструють у рекламі чи засобах масової інформації. Як психофізична єдність, як єдність душі й тіла, як особа вона означає набагато більше. Вона набагато більша через своє покликання до любові, що як чоловіка і жінку вводить її у вимір «великого таїнства ". (Послання родинам , 20)

Коли Святіший Отець подорожував із молоддю горами, часто повторював вислів: «Мати прекрасної любові»… Намісник Христа говорить усім про «прекрасну любов». Він хоче на неї вказати, ба, більше – він хоче її навчати й тому вказує на приклад «Матері прекрасної любові».

Питання: чи розуміють люди значення цього вислову? Якщо так, то як його розуміють? Що може знайти сучасна дівчина, насичена інформацією про «секс», про «безпечний секс», у прикладі, яким є «Мати прекрасної любові»?

…Кароль Войтила у своїй книзі про любов говорить, що «профіль людської любові залежить від людини». Людина сама вирішує, чи проживе ту прекрасну любов, чи знищить її тим, що лише тілесно й пожадливо використовує. Такий спосіб не створює жодних цінностей, бо чуттєвість живиться сама собою і цим вичерпується та не лишає після себе нічого тривалого. Тіло не в змозі поєднати людей, воно поєднує лише тіла, й то лише на хвилю. Зв’язок між людьми виникає тільки в душі людини. Кохання зроджується тільки в душі, йому не досить самого тіла, ні емоцій, які теж народжуються в тілі. Мусить настати глибший рівень зустрічі саме в душі, у ній увічнюється образ іншої людини, душею людина усвідомлює свій власний рівень і рівень дару. І такий приклад прекрасної любові показує «Мати прекрасної любові».

...Прекрасна любов впливає на людей, вона досягає своєї повноти у милосерді та співчутті, у конкретній реальній допомозі іншій людині...

…Материнство Діви Марії… саме воно… виявляє сутність любові, адже любов — це зустріч осіб. Сама любов не потребує участі тіла. Фізична зустріч людей необхідна для зачаття дитини, але не для любові… Любов має ширший і глибший рівень, ніж тілесний контакт…

…Правдива прекрасна любов є – мусить бути – слухняною Богові, вона довіряє Богові, знає,  що Він є, що Він усе знає і контролює долю людини. До цієї довіри закликає Святіший Отець, коли повторює: «Не бійтесь, не бійтесь!» Значить, не бійтесь довіряти Богу й відкривати Йому свої серця.

…Сучасна дівчина під впливом засобів масової інформації, які деформують дійсність, хоче відкинути материнство, причому не усвідомлює, що цим втрачає любов. Діва Марія вчить нас, що прекрасна любов не може відкинути дитини. Коли вона її відкидає, то вже не гарна, і це вже не любов. Люди зловживають словом «любов». Те, що засуджує дитину на смерть, ніколи не може називатись любов’ю! Богородиця і Її Син - плід любові – взірець для всіх матерів. Ця материнська любов мудра, тиха, довіряє Синові, наслідує Його, присутня, але не нав’язлива.

...Чоловік, підпорядкований Богові, любить, і при цьому не силує, не хтивий, не привласнює жінку, не вбиває дитини, ніяк не руйнує жіночність...

…Прекрасна любов не замикається на відносинах Матері й Сина, вона випромінює, мусить випромінювати, як світло, що дається іншим. Прекрасна любов впливає на людей, вона досягає своєї повноти у милосерді та співчутті, у конкретній реальній допомозі іншій людині.

…Йосиф відразу прийняв заклик «не бійся»… Йосиф слухав винятково Бога і в цьому він є незаперечним прикладом для чоловіків, які хочуть любити по-справжньому. Гарна, правдива любов слухається Бога, щомиті кожну справу узгоджує з Божим планом. Чоловіки мають слухати Бога, і в цьому буде їхня велич, тут вони знайдуть свій людський вимір, тут є «набагато більше». Йосиф подає такий приклад. Чоловік, підпорядкований Богові, любить, і при цьому не силує, не хтивий, не привласнює жінку, не вбиває дитини, ніяк не руйнує жіночність, вкладену в його руки, він не перестає любити, бо любов, заснована на довірі, через вдячність зростає.

Опорними силами любові, силами, що розвивають любов, є взаємна довіра і взаємна вдячність — це непроминальне. Любов, заснована на цих стовпах, постійно розвивається і приносить щастя. Ось така вона «прекрасна любов».

Думки були взяті з книги:

Rodinám, aby boli silné v Bohu…

(Сім’ям, щоб були сильними у Богові...),

Wanda Póltawska (SALI - FOTO, 2010).