Мене звати Володимиром, я живу в Мінську, столиці Білорусі.

У житті білорусів зовсім недавно був доволі невеселий період. Це час, коли в сусідній з нами Україні почалася війна. Нічого скривати, що відлуння цього конфлікту досить відчутно відгукнулося в нашій країні.

І тоді, можливо, в найнапруженіший момент, до мене звернулася одна моя знайома, Ольга, і розказала мені про одну новенну – безперервну молитву Розарію і піст за здійснення планів миру Діви Марії. Новенна полягала в тому, аби протягом 9 днів безперервно молитися Розарій (можна було вибрати зручну для себе годину і протягом неї  молитися Розарій – 2-3 частини) в цій інтенції та один день пожертвувати Богові, постячи на хлібі й воді. Я сприйняв це як прохання самої Богородиці і захотів відповісти на Її заклик.

Я ухопився за цю новенну, як за рятівну соломинку. Три частини Розарію в день для мене не було проблемою, оскільки я дуже люблю цю молитву і стараюся  молитися на день всі три частини, а ось посту на хлібі й воді не практикував. Мотивація для мене була дуже сильна: війна або мир.

І відбувся дивовижний збіг! Саме першого дня новенни в Мінську почалися переговори щодо України між главами деяких європейських країн, які закінчилися на 9-й день новенни підписанням мирних домовленостей. І саме тоді я ясно відчув, що всі ці дев’ять днів у Мінську була присутньою і молилася за мир разом із нами сама Діва Марія. І ще. Я досі переконаний, що мій МАЛЕНЬКИЙ ПІСТ відіграв ВЕЛИЧЕЗНУ роль у виконанні Її планів миру. Я бачив, яку велику силу мають наші пости на хлібі й воді. Тепер у мене є сильна мотивація. Я переконаний, що якщо буду твердо продовжувати в своєму рішенні постити на хлібі й воді, то в нас у Білорусі не буде для сатани ні місця, ні приводу, щоб посіяти в серцях людей ненависть один до одного, яка може призвести до війни. Головна зброя Бога – це любов, а головний ворог кожного з нас – це не інша людина, не людина іншої національності, не людина-інаковірець, а гріх. Головний ворог кожної людини – це її особистий гріх.

Дуже гарну пораду, як можна зупинити війну, дав нам відомий російський святий Серафим Саровський. Він сказав якось одному монахові: «Радосте моя, зберігай дух мирний – і довкіль тебе врятуються тисячі». І це саме те, до чого нас уже майже 36 років закликає Діва Марія в Меджуґор’ї.

Користуючись нагодою, хочу підтвердити слова Госпи перед усіма, хто читатиме це свідчення:

 «Моліться і постіть. Молитвою і постом можна зупинити навіть війни» (25 червня 1981 року);

 « … молитвою можете його повністю знезброїти, а собі забезпечити щастя.» (24 січня 1985 року);

«Дорогі діти! Ось і нині я хочу закликати вас, щоб від сьогодні ви всі почали жити новим життям. Дорогі діти, хочу, щоб ви зрозуміли, що Бог вибрав кожного з вас, аби використати у великому плані спасіння людства. Ви не можете знати, наскільки великою є ваша роль у Божому начерку. Тому, дорогі діти, моліться, аби в молитві ви могли зрозуміти Божий план через вас. Я з вами, аби ви його вповні могли здійснити. Дякую вам, що відповіли на мій заклик!» (25 січня 1987 року).

І це правда! Я вірю, що кожен із нас, кого покликав Бог, і хто відкриває серце на Його заклик, дуже важливий у Його очах. Я вірю, що кожному з нас Він дає свої завдання. Ці завдання серйозні і мають велику силу та владу, тому що Господь Бог учить виконувати їх у єдності з Пресвятою Дівою Марією.

Ось що пише про це французький святий Людовік Марія Гріньйон де Монтфор: «Діючи разом із Пречистою Дівою, ти покинеш особисті помисли і дії, які б гарні і приємні вони не були, аби вони, якщо можна так сказати, злилися з діяннями Божої Нареченої. Нехай тобі навіть не відомі Її спонуки, знай лише, що вона робить тебе співучасником Свого високого промислу. Найменше з повсякденних справ Марії, чи то шиття, чи прядіння, принесло Богові слави більше, ніж мученицька смерть св. Лаврентія та інші героїчні подвиги всіх святих, настільки чисті Її устремління. Здійснене нею під час земного шляху настільки виповнене благодаттю та добродіянням, що швидше можна порахувати всі зорі на небосхилі, усі краплі води в морі і всі піщинки на березі, аніж перерахувати заслуги Матері Христової перед Господом: перевищити їх не можуть ні діяння праведників, ні світло ангелів. Які великі чудеса Марії, що преображають справи, які віддаються на милість Її!» (Трактат про правдиве вшанування Пресвятої Діви Марії).

Володимир, Білорусь