Євангеліє від Луки наводить нам притчу Ісуса про вдову, яка безперестанку докучала одному судді, просячи захистити її від кривдника. У притчі говориться про наполегливість цієї жінки, яка не здавалася й не відступала всупереч незліченним відмовам. І врешті-решт суддя вислухав її благання - не через милосердя, а щоб звільнитися від неї, аби вже більше не надокучала йому. Ця притча послужила Ісусові для того, щоб донести до нас, наскільки вислухання наших молитов Богом є не порівнянним із цим неправедним суддею.

У Євангелії ця притча закінчується словами Ісуса: «Тільки ж Син Чоловічий, коли прийде, чи знайде на землі віру?» (Лк 18:8). Молитва і віра. Дві сторони однієї реальності. Молитва і віра йдуть разом. Є такий вислів: «Скажи мені, як ти молишся, і я скажу, у що ти віриш». У молитві, у практикувані молитви стає очевидною суть християнського життя. Лише в молитві християнин є тим, ким є. У молитві Ісуса, зверненої до Отця, проявляються Його відносини з Богом, якого Він кличе «Своїм Отцем».

Тому апостоли, дивлячись на Ісуса, взивали: «Господи, навчи нас молитися!» та «Господи, додай нам віри!» Це основне, чого потребуємо й ми, і весь світ. Нерідко можна почути, що віра в багатьох християн стає слабшою. Усупереч пасторським зусиллям і численній духовній літературі віра зникла в багатьох християн. І ця втрата віри пов’язана з утратою молитви.

Тому Богородиця як Мати невпинно, подібно до вдови з Євангелія, взиває і закликає Своїх дітей до молитви. Вона знає, що це єдиний шлях до зустрічі з Богом. Вона хоче ввести нас у ці живі стосунки з Богом. А будь-які стосунки необхідно берегти, плекати та поглиблювати.

Коли зникають віра й справжні стосунки з Богом, на те місце, де мав би бути Бог, приходять інші боги й божки всіх різновидів, котрі маніпулюють людиною. У посланні від 25 січня 1997 р. Богородиця каже: «Ви створюєте новий світ, без Бога, лише своїми силами і тому не задоволені та без радості в серці».

Сучасна Європа подібна до храму всіх богів, що походять із різних релігій, і здається, що вона повертається до язичництва або, як каже Богородиця, до світу без Бога. Але без Бога, без Ісуса Христа немає майбутнього життя - ні тут, на землі, ні у вічності.

Молитва

Пресвята Діво Маріє, дякуємо Тобі, що закликаєш нас материнськими словами до навернення. Дякуємо Тобі за Твоє щоденне «так» Богові й сьогодні - для нас, Своїх дітей. Дякую Тобі за Твої материнські слова й голос, який не перестає відгукуватися на цій землі. Дякуємо Тобі за кожне серце, яке почуло й розпізнало голос Матері та слідує за ним. Ти, повна ласк, випроси й нам благодаті, щоб ми змогли пережити справжню зустріч зі Своїм Господом, єдиним, Який може навернути наші серця й наповнити їх сенсом та повнотою життя. Амінь.

(Отець Любо Куртович, OFM)