Діва Марія веде нас Своїми посланнями. Дозволити Їй вести себе шляхом святості – означає наслідувати Її. Ми вибрали Її, як найлюбіший приклад для наслідування, тому що нам подобається спосіб Її життя. Ми самі хотіли б так само любити Бога, як це робила Вона.
«Заклик до навернення – це найголовніше послання, яке Я вам дала», – сказала Богородиця в 1996 році.
І сьогодні Вона знову каже: «Як Мати закликаю вас до навернення». Це значить, що Вона знову хоче від нас того самого – допомогти нам жити словами Її Сина – Євангелієм. Вона закликає нас до навернення в тиші та молитві через прийняття Божої любові.
Одного пустельника запитали, чому Він живе так самотньо, віддалік від людей, постійно в тиші? Він відвів їх до великої посудини з водою, узяв прутик і скаламутив воду. Відтак запитав їх, що вони бачать у воді. Вони відповіли: «Нічого». Згодом вода заспокоїлася, і він знову їх запитав: «Що ви бачите?» Ті відповіли, що бачать своє відображення, свої обличчя.
Пустельник почав пояснювати: «У шумі світу, у вирі турбот ніхто не може побачити себе, ніхто не може бути щасливим. Мир досягається тільки в усамітненні, тому що тільки так можна говорити з Богом, Який лише в тиші та усамітненні покаже нам наше власне, справжнє обличчя».
Деякі люди бояться тиші. Замість того, щоб гладінь нашого нутра заспокоїлася, ми розбурхуємо її ще більше, тільки б випадково не почули голос совісті.
Марія каже нам з материнською добротою, щоб ми не боялися тиші, тому що в ній чекає на нас Бог, щоб нас обійняти…
Марія каже нам з материнською добротою, щоб ми не боялися тиші, тому що в ній чекає на нас Бог, щоб нас обійняти. Просити про дар Божої любові – це одне з найважливіших намірень, за яке Вона закликає нас молитися. Меджуґор’є – це місце, де багато хто пережив Божу любов і почав жити віру серцем. З Марією почалося їхнє навернення. Де б ми не знаходилися, Вона з нами, щоб випросити для нас цю благодать. У Неї тільки одне бажання й завдання – привести всіх Своїх дітей на Небо.
Ніхто не може дати нам того, що дає Її Син Ісус. Ніхто ніколи так не говорив, як Він. У мовчанні ми можемо Його почути. Коли учні Ісуса бачили, як Він молиться, вони просили Його, вражені: «Навчи нас молитися!»
Господь часто усамітнювався, шукав самотності, аби бути з Отцем. Ісус молився неустанно.
Для зустрічі з Богом у глибині нашого серця необхідна тиша. У Євангелії ми читаємо, що життя Марії постійно було занурене в тишу й молитву. У всьому, що відбувалося в Її житті, ми можемо бачити Її глибоке єднання з Богом. У серці Своєму Вона зберігала всі події життя. Саме там, у теплі Її серця, росло зерно надії та віри. І хоча багатьох речей Вона не розуміла, але вірила словам Свого Сина і наслідувала Його.
Ніжно, терпеливо, по-материнськи Богородиця нагадує нам, що важливо знаходити час для тиші й молитви. Це час нашого внутрішнього преображення.
У молитві ми починаємо розуміти, що найголовніше в житті – це любов. Любов, прийнята в молитві, переображує все, до чого вона торкається, – на вічне, непроминальне…
«Дітоньки, у тиші серця залиштеся з Ісусом, щоб Він вас Своєю любов’ю змінював і переобразив. Дітоньки, це для вас час благодаті. Використайте його для свого особистого навернення, бо коли маєте Бога, тоді маєте все», – сказала Вона 25 липня 1998 року.
Молитва і тиша – це умови, у яких будується дім на скелі, упорядковане й відповідальне життя для вічності. У молитві ми починаємо розуміти, що найголовніше в житті – це любов. Любов, прийнята в молитві, переображує все, до чого вона торкається, – на вічне, непроминальне.
І навіть зовсім звичайні вчинки від доторку любові стають дорогоцінними перлинами. Свята Тереза від Дитятка Ісуса навчає нас: «Шпилька, піднята з любов’ю, може навернути людину. Тільки Ісус може дати вчинкам таку цінність».
Ми часто знаходимо в Маріїних посланнях думку про те, що наше життя на землі минуще і що Небо ми здобуваємо ділами любові. Свідчення зустрічі з Богом, яким ми ділитимемося з іншими так, як цього хоче Марія, відбувається в тиші серця, сповненого любов’ю.
«Апостоли моєї любові, серцем моліться і ділами показуйте любов мого Сина. Це є єдиною надією для вас, а також і єдиним шляхом до вічного життя».
«Свідчіть про неї з натхненням, ділами, любов’ю, своєю жертвою, а над усе – смиренням…»
«Не хочу, щоб ваше життя пройшло у словах, але щоб ділами славили Бога», – підбадьорює нас Марія у Своїх посланнях.
Але щоб ми могли здійснити це, Марія потребує нашої згоди. Довірмо себе Її з повним упованням. Дозвольмо Їй вступити в наше життя, щоб Вона вела нас і турботливо стежила за кожним нашим кроком, як Матір, до самих Небесних дверей.
Молитва:
Небесний Отче, дякуємо Тобі за цей великий замисел який маєш з людством, в цьому часі через Марію. Мати наша, усеціло віддаємося Тобі. Разом із Тобою ми хочемо вчитися тиші та молитві, у Твоїм серці хочемо вслухатися у слова Ісуса та жити ними. Загорни нас у Свої чесноти, переображуй нас на Своїх апостолів. Усією своєю істотою повторюємо Тобі своє «так» для Твоїх планів миру. Амінь.
