Даруючи світу Сина Божого, Пресвята Діва Марія приносить Милосердя, оскільки через Неї Бог дарує Милосердя з покоління в покоління. Так, Ісус поступається Марії, щоб через Неї здійснити справу милосердя вже в першому Його публічному чуді.

На весіллі в Кані Галілейській Марія першою помітила, чого бракує, і ввійшла в становище гостей настільки, що переконала Сина «змінити» Божий план. Ісус на Її прохання відповідає: «Не прийшла ще година Моя!» — і все ж здійснює перше чудо.

Марія ж відходить вбік і залишає славу Ісусові. Пресвята Марія не робить чуда, але схиляє Сина поглянути на наші потреби з милосердям — навіть якщо ми того не заслуговуємо, навіть якщо волею Божою не передбачалося удостоїти нас такої благодаті.

Даруючи нам за Матір Пресвяту Діву, Ісус наповнює Її милосердне материнське серце, щоб Вона завжди мала співчуття до страждань Своїх дітей.

Діва Марія обрана стати засобом милосердя через те, що жила у вірі. Не у вірі просвітлення, але у такій вірі, що охоплювала Її всю, Її волю та любов до Бога.

У Своєму гімні величання Марія ликує: «І милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його!» (Лк. 1,50). Вона пережила силу, усемогутність і глибину Божого милосердя та хоче й нам допомогти відчути переображаючу силу Самого Бога.

Усі ми потребуємо Божого милосердя, оскільки всі поранені гріхом — своїм власним або гріхом наших ближніх. Особливим чином Він дарував нам силу Свого милосердя в Таїнстві святої сповіді. Свята сповідь — це єдине місце на світі, де  можу відчути Бога милосердя, любові й доброти. Можу відчути Бога, Який мене не осуджує, але йде до самої смерті на хресті, на якому являє, що готовий зробити для мене все, щоб я міг пережити досвід звільнення від гніту гріха, зцілення та свободу.

Бог бачить те, чого я не бачу. Він бачить, чим я можу стати і бути силою Його милості, силою Його воскресіння.

Багато хто думає, що питання Божого милосердя релятивізує людську гріховність, залишає людину такою, якою є, ставить під сумнів Божу справедливість. Але Боже милосердя закликає до покаяння, до навернення. Справедливість лікує від гордині, бо, порівнюючи себе з Божою правдою, бачимо, наскільки вбогими ми є, і стаємо смиреннішими. А Боже милосердя не дозволяє затриматися у фальшивому смиренні. Що це за фальшиве смирення? У фальшивому смиренні людина змирюється сама з собою, зі своїм гріховним станом, кажучи: «Я така і не можу помінятися. Нема мені порятунку, я занадто грішна і не можу по-іншому». Фалишиве смирення — це зовнішнє шкодування себе. У фальшивому смиренні людина залишається замкнутою на собі.

Бог же не бажає фальшивого спокою нашого себелюбства, але кличе до неспокою навернення, який веде до істинного миру. А істинний мир приходить від навернення: він у тому, щоб виходити за межі себе й приходити до Бога, Який у Своєму милосерді завжди виступає за межі Себе й приходить до нас.

Боже милосердя дивовижне тим, що воно дає завжди більше, чим більший гріх. Це не заклик грішити, але заклик відкритися Божому милосердю, яке прощає набагато більше, ніж ми можемо згрішити.

Просімо Марію, Матір милосердя, щоб Вона вимолила нам досвід щедрої Божої милості.

Молитва посвяти Mатері любові, доброти і милосердя

О Мати моя, Мати доброти, любові й милосердя! Я безмежно люблю Тебе й віддаю себе Тобі. Своєю добротою, любов’ю та милосердям спаси мене. Я хочу бути Твоїм. Я люблю Тебе безмірно та прошу, щоб ти берегла мене. Усім серцем благаю Тебе, о Мати доброти: дай мені Своєї доброти, щоб через неї я досягнув Раю. Прошу Тебе: задля Твоєї нескінченної любові подай мені милість любити кожного так, як Ти любила Ісуса Христа. Прошу також про милість любити Тебе. Я цілковито віддаю себе Тобі та прошу, щоб Ти була зі мною на кожному моєму кроці, бо Ти є благодаті повна. Не дай мені забути про ці милості, але якщо раптом доведеться їх утратити, то прошу Тебе: поверни їх мені! Амінь.