Марія запрошує нас до життя з хлібом і водою. Основний зміст такого життя – у підготовці до зустрічі з Ісусом у Євхаристії. Зустріч ця найперше повинна відбуватися у святому Причасті під час Святої Меси чи поза нею, однак й адорація в школі Марії – також дуже важливий час зустрічі з Ісусом. У посланнях Марія так говорила про поклоніння Святим Дарам:

«І сьогодні ввечері Я вам, дорогі діти, в особливий спосіб вдячна, що ви є тут. Неустанно поклоняйтеся Пресвятим Дарам. Я завжди присутня, коли вірні поклоняються. Тоді отримують особливі благодаті» (15 березня 1984 р.).

«Дорогі діти! Сьогодні вас закликаю закохатись у Пресвяті Дари. Поклоняйтеся їм, дітоньки, у ваших парафіях, і так ви будете з’єднані з цілим світом. Ісус стане для вас приятелем, і ви не будете говорити про Нього як про Того, Кого ледь знаєте. Єдність із Ним буде для вас радістю, і ви станете свідками Ісусової любові, яку Він має для кожного сотворіння. Дітоньки, коли поклоняєтесь Ісусові, й Мені ви близькі. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик» (25 вересня 1995 р.). 

[На Своїй Останній вечері] Ісус говорив про хліб і вкінці, узявши хліб, промовив: «ЦЕ Є ТІЛО МОЄ, КОТРЕ ЗА ВАС БУДЕ ВИДАНЕ!» – відтак, узявши чашу, сказав: «ЦЕ Є ЧАША КРОВІ МОЄЇ НОВОГО І ВІЧНОГО ЗАВІТУ, КОТРА ЗА ВАС І ЗА БАГАТЬОХ БУДЕ ПРОЛИТА!» Усе, що Він сказав про хліб, як і помноження хлібів, було підготовкою до Євхаристії. Марія не бажає нічого, окрім як привести нас до Хліба небесного через життя з хлібом. Тому адорація в дні посту – дуже важлива частина програми меджуґорських тижнів посту й молитви, і їхні учасники, змінюючи одне одного, поклоняються Святим Дарам удень і вночі. Їхній досвід свідчить про важливість тих моментів, коли вночі вони залишаються з Ісусом наодинці в поклонінні.

(Якщо є можливість, для початку можна заспівати одну євхаристійну пісню, яка заспокоює й уводить нас в адорацію…)

– Ісусе, поклоняюся Тобі. Вірю, що Ти, правдивий Бог і правдивий Чоловік, захований у цій освяченій гостії, бо Ти сказав: «ЦЕ Є ТІЛО МОЄ, КОТРЕ ЗА ВАС БУДЕ ВИДАНЕ». Сьогодні, у день посту й молитви – мого дня життя з хлібом, хочу поклонятися Тобі, Хлібу небесному. Прошу Тебе: віддали від мене все, що заважає мені зустріти Тебе в цій гостії, зустріти Бога живого й правдивого, Еммануїла, Бога, Який вибрав такий простий спосіб бути з нами. І я вибираю цієї миті бути з Тобою. Утихомир мої думки й почуття, спрямуй до Себе мої бажання й зараз перед Тобою дай віднайти цілковитий спокій.

(Залишаюся в тиші деякий час… Якщо нас кілька, після кожного такого проміжку в мовчанні можна заспівати пісню…)

– Поклоняюся Тобі, Ісусе, Хлібе живий, і дякую Тобі за слова: Я – хліб життя. Хто приходить до Мене – не голодуватиме; хто в Мене вірує – не матиме спраги ніколи… Я – хліб, який з неба зійшов» (Ів. 6: 35-41). Ісусе, сьогодні, у день, який я проживаю з хлібом, прошу Тебе: відкрий моє серце й дай збагнути Твою любов, яку Ти маєш щодо нас, стаючи для нас хлібом. Розбуди в моїй глибині сьогодні голод за Тобою, Хлібом життя, розбуди в мені голод за Твоїм Словом, за Твоєю любов’ю.

(Залишаюся в тиші й продовжую своїми словами говорити з Ісусом…)

– Поклоняюся Тобі, Ісусе, Хлібе живий, Хлібе, що зійшов із неба заради життя мого й життя світу, і дякую, що Ти полюбив мене настільки, що зробився хлібом заради мого життя. Марія, Твоя Мати, запрошує мене полюбити Тебе. Сьогодні, коли я живу з хлібом, даруй мені милість, аби й моє серце полюбило Тебе цілковито, щоб віднині Ти став першим у моїх думках, словах і в будь-якій моїй дії. Даруй мені ласку йти назустріч ближнім як людині, яка любить Тебе, і мені не важко буде прощати, любити, бути милосердним. Особливо Тебе прошу: даруй мені ласку, щоб і я без жодного страху прийняв шлях хліба, щоб, подібно до Тебе, умів сказати: «Це – тіло моє за вас»; щоб у своїй сім’ї, спільноті, народі й кожному потребуючому я міг сказати: «Ось я перед вами на столі життя як хліб добрий, як любов, надія, милосердя, прощення; споживіть мене – і відчуєте Божу любов, милосердя, прощення, благість».

(Залишаюся в тиші й прошу та дозволяю любові Ісуса обійняти мене…)

 – Поклоняюся Тобі, Ісусе, Хлібе живий, і дякую, що Ти прийняв шлях зерна, прийняв умирання й що зі смерті Твоєї народилося нове життя. Віддаю Тобі зараз усе сміття, яке проникло в моє життя, мої думки, плани, слова й дії, віддаю Тобі свою гординю, егоцентричність, заздрість, ревнивість, прив’язаність до матеріального та всі злі нахили, які не дають мені стати хлібом заради життя інших; а також усе, що робить моє життя безрадісним і неспокійним, обтяжливим для інших. Дякую Тобі, що пошлеш мені силу Свого Духа, і я буду вільним та вмітиму любити, як Ти.

(Залишися в тиші, віддай Ісусові все, що бачиш у своєму житті і яке не є з волі Божої та заважає тобі стати хлібом для інших…)

– Поклоняюся Тобі, Ісусе, і дякую, що, постячи в пустелі, Ти не поступився сатані. Коли ти постив, сатана приступив до Тебе й сказав: «Коли Ти Син Божий, звели, щоб це каміння та й стало хлібом». Ти, Ісусе, заперечив йому: «Написано: чоловік житиме не самим хлібом, а кожним словом, що виходить з уст Божих».

Віддаю Тобі сьогодні цей день життя з хлібом у молитві, аби ти звільнив моє серце від усякого голоду й залежності від матеріального, від непомірності в їжі й питті, аби у свободі серця я вмів за будь-якої ситуації зрозуміти, що живу не одним тільки хлібом і матеріальним, та відкинути спокусу, щоб почав жити й кормитися Божим словом.

Віддаю Тобі цей день життя з хлібом у молитві також за всіх, хто забув, що Твоє слово насущне для життя так само, як їжа, і дозволив, щоб його серцем заволоділи жадібність і ненаситність; хто своєю поведінкою весь час призводить до конфліктів і безпорядку та діє несправедливо, здобуваючи неправедно матеріальні блага.

Віддаю Тобі цей день життя з хлібом у молитві за всіх, хто володіє багатством і своє життя віддав цілковито матеріальному: задоволенням, розпусті, безумству й розкошам, при цьому обкрадаючи тих, хто трудиться; хто не ділиться з бідними співбратами. Нехай кожен із нас зуміє сказати: «Не одним лише хлібом я жив, я потребую і Слова Божого», – і жити так.

(У тиші віддай Господеві свої прив’язаності, і все те, що завдяє тобі неспокою, а також усю ненаситність між людьми, і молися…)