Я священник Дітмар Сейферт і працюю в сибірському місті Куйбишеві 18 років. Парафія посвячена св. Петру і Павлу й дуже мала за кількістю вірних, яких близько 320 чоловік. Площа цієї зони складає 85 000 квадратних км, що відповідає розміру південної Німеччини.

Парафіяльна область переважно сільська. Духовним центром є м. Куйбишев, де я працюю з двома монахинями і де є єдиний в нашому районі католицький костел. Крім того, я відвідую близько 30 відділень (спільнот) та домашніх спільнот. Я хотів би поділитися з вами своїми враженнями під час пандемії.

Пандемічна хвиля прибула до Росії з деякою затримкою. Коли все розпочалося в Німеччині, у нашій країні ще панувала тиша, адже російський уряд дуже швидко закрив усі кордони. Але тим часом вірус поширився по всій Росії через росіян, що приїжджають. Центрами є великі міста, особливо Москва. У нас досі в основному тиша. Можна почути про окремі випадки, які надходять до нас з Москви, але дуже швидко відправляються на карантин. У Новосибірській області, де ми є, губернатор встановив самоізоляцію. Людям рекомендується залишатися вдома. Загалом життя триває, як і раніше. Люди не мають вибору, оскільки немає фінансових резервів. Більшість із них живе з рук у уста. Вони не можуть існувати без роботи. І багато хто сумнівається, що вірус насправді такий поганий.

Громадські богослужіння заборонені, тому ми транслюємо Св. Месу наживо з 5 людьми через Facebook. Турбота про людей відбувається за допомогою телефону та Інтернету. Вже 6 років щоп’ятниці в нашій парафії є постійне поклоніння Пресвятим Дарам. З ранку до півночі п’ятнадцять вірних щогодини змінюють одне одного на поклонінні перед Пресвятим Дарам. Оскільки це заборонено під час пандемії, у нас виникла ідея поклонятися вдома. Вірні не приходять до церкви, але моляться одну годину вдома з 7 години ранку до 24:00 вечора. В Адорації взяла участь група з 59 осіб. Ми відчували свою відповідальність як хрещені християни. Лікарі та медсестри приносять жертви на передовій, і чи повинні ми, християни, спостерігати за цим осторонь? Ми почуваємося покликаними через молитви вступити у духовну боротьбу.

Ісус наголосив на ефективності молитви та посту. Тоді прийшла ідея організувати 30-денний піст проти вірусу. Для цього ми запропонували людям постити в цьому наміренні один чи кілька днів на чаю та хлібі. Знову було 58 людей, цього разу з усієї Росії, які почули про це від когось. З 26 квітня до 25 травня від 5 до 10 вірних щодня постяться і моляться, щоб пандемія швидко закінчилася.

У той час, коли відбувається багато негативних речей, також є такі позитивні сигнали. Вірус, який явно представляє щось погане, також розбудив ці добрі сили. І я вірю, що цей хороший розвиток продовжить приносити свої плоди навіть після закінчення нинішньої кризи.

Ми знаємо, що тим, які люблять Бога, - покликаним за його постановою, усе співдіє на добро (Римлянам 8:28).

Дітмар Сейферт Куйбишев, Західний Сибір