Коротко про себе. Ми з чоловіком у церковному шлюбі вже 36 років, відвідували Меджуґор’є понад 20 разів. Це наш другий дім, завжди в "Меджу" відпочиваємо та відновлюємось. За ті роки відвідування школи Богородиці ми багато чому «навчились» і застосували це на практиці. Але, звичайно, до кінця нашого життя нам є чому повчитися, є що змінити та виправити. Я вдячна Господу Богу та Діві Марії за численні благодаті та незаслужені дари, які ми отримали від них, і за багато почутих молитов.

Я повірила в силу молитви, молитву Розарію, силу адорації. Я знаю, що коли я молюсь про спасіння людської душі, Бог завжди вислуховує цю молитву. Це Його воля, щоб душа людини була врятована, адже для цього Він прийшов у цей світ.

Хочу поділитися з вами історією нашої родини. Я завжди молилася за своїх найближчих родичів, які ще не пізнали Божої любові. За останні два роки померло три сестри – моя мати, моя хрещена та свідок конфірмації (Миропомазання). Моя тяжко хвора мати за три роки до відходу у вічність навернулася, сповідалася, молилася й перед смертю прийняла таїнство Єлеопомазання хворих.

Я молилася за свою 82-річну хресну маму й дуже просила її приступити до таїнства примирення. Вона довго не хотіла... У дитинстві вона була на першому Святому Причасті, відтак негайно зробила перші дев’ять п’ятниць за порадою священника – і відтоді не приступала до таїнств. Погодилася за два роки до того, як піти у вічність, висповідалася – після 70 років. Померла, прийнявши необхідні таїнства.

Мій свідок конфірмації Янка також жила в церковному шлюбі, але не практикувала віри. Два роки тому вона отримала важкий діагноз. На моє прохання, після 47 років, вона прийняла таїнство Примирення, і священник дав їй за покуту приймати Святе Причастя у перші дев'ять п'ятниць. Вона погодилася, священник відвідував її вдома у важкій хворобі – і Янка причащалася в перші дев'ять п'ятниць. Незабаром після цього вона раптово померла від іншого діагнозу.

За цих людей, таких близьких моєму серцю, я молилася й благала про порятунок їхніх душ. Я дуже вдячна Богові за те, що Він вислухав мої молитви й що вони спасенні.

Багато років я молилася за брата. Він прожив у церковному шлюбі 30 років, має двох дорослих дітей. Він не практикував віри. Можна сказати, вірив потроху всьому – буддизму, індуїзму, рейкі, різним цілителям... Він критикував, висміював християнство. Іноді, коли ми починали спілкуватися на тему християнства, усе закінчувалося погано.

П’ять років тому я дала слово собі: що б він не сказав, я ніяк не відреагую. Більше нічого не говоритиму. Краще розмовляти з Богом про грішника, ніж з грішником про Бога. Я відбула перші дев’ять п’ятниць за навернення брата й щотижня, особливо на адорації, просила про порятунок його душі. На моє велике здивування, він запитав мене у вересні минулого року, чи їдемо ми в Меджуґор'є на прощу, та сказав, що він теж поїде туди зі своєю дружиною. Я знаю, що Діва Марія запросила його. Ми разом відвідували семінар для подружніх пар. Мій брат посповідався після 30 років, а його дружина – після 25 років. Він кинув палити в Меджуґор'ї й досі не палить. Він купив мені прекрасне серце із зображеною Богородицею та обійняв мене, подякував. Через багато років ми можемо нормально спілкуватися між собою. Повернувшись із Меджуґор’я, я відвідала їх, принесла їм книги й запитала, чи моляться вони Розарій. Невістка відповіла: «Так, я мушу». Я запитала: «Чому ти мусиш?» Вона відповіла, що священник дав їй за покуту помолитись цілих дев’ять розаріїв і відбути набожество перших дев’яти п’ятниць. Мій брат сказав, що він теж повинен прийняти Причастя в перші дев'ять п'ятниць. Я сказала йому, що відбула їх п’ять років тому за його навернення. Він здивовано подивився на мене й сказав: «І чому це зайняло в мене так багато часу?» Я відповіла, що не знаю, знає лише Господь Бог, Він знає, коли є той слушний час. Брат сказав, що він теж молитиметься це набожество – за серце близької людини. Тож ми завжди зустрічаємось у церкві першої п’ятниці. Я з нетерпінням чекаю навернення мого брата, невістки, я знаю, що це сильна духовна боротьба. Я молюсь за них і посвячую їх Діві Марії.

Я все ще продовжую робити перші дев’ять п’ятниць за спасіння душ моїх родичів, і я бачу, що Господь Бог діє, завжди чуючи мою молитву. Ми можемо зробити перші дев’ять п’ятниць від імені когось із наших сусідів, друзів та ворогів, за всіх, хто ще не пізнав Божої любові.

Велика подяка Господу Богу та Богородиці!

З любов’ю, Францишка