«Це Послання до родини є передусім проханням до Христа, щоб перебував у кожній людській родині, закликом до Нього, щоб через малу родину батьків і дітей перебував у великій родині народів, щоб ми всі разом з Ним справді могли промовити «Отче наш».

(Послання до родин, 4)

Палкий заклик Святішого Отця, щоб всі у правді могли сказати Богові «Отче наш», є ключем до вирішення всіх проблем світу – як таких, що стосуються світу, так і тих, що відносяться до конкретного життя осіб, а також конфліктів між людьми і народами.

Це також є ключем до любові заручених… Любов заручених вимагає ціл- ковитого дарування. Дар людини є повним тільки тоді, коли людина володіє собою і живе в правді про себе. Власне, правда про те, що людина є Божою дитиною, стає ключем до взаємовідносин перед шлюбом і основою для дотримання дошлюбної чистоти.

...Проте багато хто, теж і віруючі, повністю не усвідомлює, що Бог є нашим Отцем. Багато хто не відкидає Божого існування, але їх Бог не має рис Отця... Є люди, які вже не знають, що означає «батько»... Криза сучасної сім’ї дуже часто викликана відсутністю батька.

...Батьківство перебуває під загрозою як в людстві, так і щодо Бога! Але кожен прагне батька, тата, яким буде захоплюватись і якому буде довіряти…

…Як нам на цій землі знайти взірець батьківської любові? Батьківство стверджується через дитину. Не тільки батько має прийняти дитину, але й дитина має прийняти батька, пізнати його…

...Дитина не мусить розуміти батька, вистачить довіряти йому..

…Як же в такому світі в правді промовити «Отче наш»? Проста пораду: моліться так, як вас навчив Христос – «Отче наш», і додає: «Моліться в правді» – в правді цієї молитви. Це велика вимога, адже як нам огорнути любов’ю всі родини світу, тобто всіх людей? Все простити? Все прийняти?

А Святіший Отець пропонує світові цей рецепт – моліться, моліться отак: «Отче», «Отче наш» – мій, твій, його, усіх. Молись, хоч і не знаєш, що це означає, хоч не розумієш, бо саме з цієї молитви може прийти розуміння. Дитина не мусить розуміти батька, вистачить довіряти йому. Світові бракує довіри – надто багато ран, надто багато зради. То молися більше. А якщо не розумієш, то хай за тебе молиться хтось інший, і так довго, поки на тебе не зійде благодать.

Що перешкоджає татові молитися з дітьми і перед дітьми? Батьки самі не знають що, іноді говорять: «Якось ми перестали молитися».

Але якщо вдається зібрати всіх домашніх і вмовити молитися разом, все міняється – зростає любов. Проте часто є дуже важко подолати перепони, які мають якусь незрозумілу природу. Втома, поспіх, якась фальшива сором’язливість, трохи несміливості і, нарешті, гордість! Сучасна людина має подолати багато перепон, щоб могти, як колись, клякнути при своїх дітях і промовляти разом з ними «Отче наш». Сам якось ще справляється, десь у закутку, але не перед дітьми, а особливо не перед дорослим сином. Але йдеться якраз про жест – стати перед Богом на коліна, про твоє свідчення віри.Кожен з нас багато разів промовляв «Отче наш», але Святіший Отець хоче, щоб ми промовляли те саме, але по-іншому, зовсім по-іншому – у правді!

Роздуми про Церкву і родину взяті з книги:

Родинам, щоб були сильними в Бозі...,

Ванда Полтавська (SALI-FOTO, 2010).