20190322131948_IMG_6900Послання, із якими звертається до нас Діва Марія протягом усіх цих років Своїх об’явлень, прості, але водночас вимогливі. Вона очікує від нас усього - цілого серця, довіри, бо і Вона  сама віддала Богові все.

Про це казав також св. Іван-Павло ІІ: «Без вагань стверджую, що будь-яка пастирська ініціатива повинна виходити з необхідності освячення».

І сам Господь закликає нас: «Будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий» (Мт. 5: 48).

Усі в Церкві покликані до святості. Як зауважує мати Тереза, «святість – не розкіш для деяких, але завдання для всіх». «Неправильно вважати, що [ідеал християнської святості] передбачає надприродний спосіб життя, який під силу лише «великанам» святості. Шляхи освячення різноманітні, і підходять покликанню кожної людини», – пише Папа й вимагає, аби ця висока міра повсякденного християнського життя була знову практично в здійсненний спосіб запропонована всім.

Ми можемо дивуватися Ісусові, Божій Матері й стільком святим, спостерігати за ними збоку й не відчувати, що те ж стосується й мене, мого життя й мого сенсу існування тут, на землі. Можемо подумати: легко було Ісусові, Божій Матері, святим, які були людьми винятковими, а я тільки слабкий, грішний й пересічний.

Сьогодні непросто бути людиною, не те що святим. Усе довкіл та й навіть у середині нас убиває будь-яке стремління й потребу у святості, схиляє до посередності, апатичності й безпомічності, до того, аби бути, як усі інші. Святість сприймають зі страхом або мають про неї спотворене уявлення.

Можемо і говорити: ну що ще Бог, Богородиця хочуть від мене? Я вірю в Бога, належу до Церкви, роблю добрі діла для інших і Церкви… Усе це добре й правильно, але необхідне й уподібнення до Того, кого ми любимо.

Прагнення до святості означає стремління бути якомога подібнішими до того, кого ми любимо, а саме до Бога, джерела любові. Перший крок до освячення полягає в тому, аби захотіти стати святим. Не в порожній ілюзії, але конкретним бажанням бути завжди Божим. Коли ми любимо Бога по-справжньому, як найвище й найбажаніше благо, то неминуче хочемо пізнати й виконати Його волю. При цьому Його безмежну любов ми сприймаємо й переживаємо своєю обмеженою волею й любов’ю.

Навернення – справа не людська. Інакше нам не були б потрібні ні Бог, благодать і прощення, ні Ісусів акт спасіння (страсті, смерть, воскресіння). Насамперед це дар Божий, але такий, який потребує нашої співпраці. Живучи в гріху й без Бога, у конфліктах, суперництві, заздрості, ми шукаємо себе й інших, а натомість отримуємо порожнечу, гіркоту, невдачі, нещастя. Устремління до навернення полягає в цілковитій самовіддачі. Те, що переживаю з Богом, Церквою й спільнотою, я не хочу впустити крізь пальці.

Бути Божим і не бути щасливим, сповненим задоволення і життя – неможливо. І так само неможливо бути Божим і не служити добру та тому, що утверджує життя. Ця єдність із Богом виражається по-різному, але свою глибину й силу вона набуває особливим чином через молитву як вираження належності Богові.

МОЛИТВА: Пресвята Діво Маріє, повна благодаті, дякую за Твоє терпіння й неустанну любов, що не відступає від нас і тоді, коли ми самі ухиляємося від себе й Бога. Дякую, що не перестаєш нас кликати й тоді, коли ми, маючи вуха, не чуємо. Мати надії й віри, Ти не перестаєш вірити й надіятися, що ми нарешті почуємо й сприймемо всерйоз Твої прості материнські слова, котрі линуть із Твого Непорочного Серця, аби Ти могла наповнити нас тією любов’ю, яку бажаєш нам дарувати.

Доручаю Тобі всіх, у кого не залишилося більше сил на шляху освячення й навернення. Споглянь на всіх, хто відступив, думаючи, що все даремно й не має змісту. Підтримай нас, укріпи наші серця й волю, аби ми зі ще більшою рішучістю слідували за Тобою й свідчили про Твою присутність, яка дарує мир, світло й новизну Божого життя. Амінь.

Зважтеся вибрати святість (о. Любо Куртович, OFM)

Зважтеся вибрати святість (о. Любо Куртович, OFM)

Послання, із якими звертається до нас Діва Марія протягом усіх цих років Своїх об’явлень, прості, але водночас вимогливі. Вона очікує від нас усього — цілого …

О посте – с другой стороны (о. Славко Барбарич, ofm)

О посте – с другой стороны (о. Славко Барбарич, ofm)

Здоровый, привлекательный, богатый Судя по литературе, можно сказать, что мир открыл для себя пост, но поздно. Поздно просто потому, что существование поста обнаружилось, когда человек …