Діва Марія кличе нас молитися ще більше, аж поки ми не відчуємо святості прощення. А це означає – почати любити Божою любов’ю. Вона вчить нас молитися за дар Божої любові доти, поки не відчуємо її до тих, котрим нам важко простити.

Отець Славко в книзі «Дай Мені своє зранене серце» описує свої пошуки відповіді на запитання: «Що є найбільшим гріхом?» І пізнав, що це – брак любові.

«Ненависть не настільки небезпечна, наскільки є небезпечним брак любові. Може трапитися, що ненависть перевищить любов, але якщо є любов, вона може все очистити й зцілити».

Необхідно повірити, що любов’ю й святістю переможемо навіть те, що по-людськи нам здається неможливим.

Інколи може здаватися, що зло перемагає. Але це не означає, що любові немає. Знаємо, що Бог є Любов, як каже нам апостол Йоан. «Я з вами по всі дні аж до кінця віку», – обіцяє нам Ісус.

Святі віддаються Його безмежній любові – і таким чином світ змінюється на краще. І навпаки – без любові й без святих змінюється на гірше. Зараз це ми, що  вирішуємо, яким буде цей світ. Марія по-материнськи нам нагадує: «Cвіт не має майбутнього без любові та святості».

Святість починається в сім’ї. Ісус Своїм приходом на землю освятив сім’ю. У сім'ї народжується любов, святість, віра, пробуджується молитва. Якщо цього немає – необхідне Боже втручання, чудо. Таке, як, наприклад, пережив св. Павло на шляху в Дамаск – і навернувся. Подібні чуда сталися й у житті багатьох святих.

У Меджуґор’ї ми є свідками таких чудес, коли людина досвідчує Божу любов у присутності Марії. Коли вступимо до школи Богородиці, зрозуміємо, що ми покликані молитися за тих, хто ще не пізнав Божої любові. Потім дуже швидко відбуваються навернення й докладаються зусилля віддати себе безмежній Божій любові. Світ має майбутнє, якщо має любов. Тому Господь посилає на землю Марію, щоб Вона вчила нас любити й допомагала нам зростати в любові.

В Її посланнях чуємо: «Любов приводить мене до вас – любов, любов, якої хочу навчити й вас, справжня любов. Любов, яка завжди готова пробачити й просити пробачення». «Немає любові без молитви – нема молитви без прощення, тому що любов є молитвою – прощення є любов’ю. Діти Мої, Бог вас створив, щоб ви любили, і любили, щоб прощати». «Діти мої, любов – це покаяння, прощення, молитва, жертва і милосердя». «Тільки любов учинить так, що зрозумієте, що вона є сильнішою від смерті, бо правдива любов перемогла смерть й учинила так, що смерть не існує. Діти Мої, прощення є піднесеною формою любові. Ви як апостоли Моєї любові мусите молитися, щоб бути сильними в дусі й могти зрозуміти та простити. Ви, апостоли Моєї любові, порозумінням і прощенням даєте приклад любові та милосердя. Могти зрозуміти та простити – це дар, за який треба молитися  й дбати про нього. Прощенням ви показуєте, що вмієте любити. Подивіться лишень, діти Мої, якою великою любов’ю, порозумінням, прощенням і праведністю любить вас Небесний Отець». Віддати себе Діві Марії означає постійно прагнути до любові. З Нею ми на безпечному шляху до Неба.

Moлитва:

Небесний Отче, дякуємо Тобі за те, що посилаєш на землю Марію, щоб учила нас любити. Її Серцем віддаємось Твоїй безмежній любові. Просимо про дар любові до тих, кого нам важко любити й прощати. Дякуємо Тобі за пізнання того, що святість, любов є сильнішими, ніж усе зло, і що тільки з ними світ має майбутнє. З Марією взиваємо: наповни світ Своєю святістю й любов’ю, прийди до тих сердець, які Тебе ще не пізнали. Нехай здійсниться все те, що Ти бажаєш здійснити через Марію й через нас. Амінь.