To bring Jesus — the Light of Mary — to every human heart
To bring Jesus — the Light of Mary — to every human heart
Коли згадую своє дитинство та підліткові роки, то розумію, що моя віра тоді не була насправді живою, оскільки в мене не було так багато віруючих друзів молодого віку, з якими я б могла розділити свою радість і які підбадьорювали б і підтримували мене. Я також була дуже невпевненою в собі, не мала відваги бути собою у своїй вірі, тобто боялася свідчити про неї іншим. У цей період мого життя вона була трохи поверховою. Я добре виконувала свої обов’язки як християнка (відвідувала Святі Меси, ходила до сповіді й т. д.), але лише тому, що це було звичкою для мене. У цей час я ще зовсім не усвідомлювала, що християнство – це велика історія Любові (усе через Любов). Усе змінилося в мені декілька років тому в Меджуґор’ї, коли Господь Бог сильно торкнувся своєю Небесною Любов’ю глибини мого серця. Перед тим я просила в Нього про цю милість, бо на рівні розуму знала та вірила, що Бог – це Любов, що Ісус любить мене особисто й навіть більше, ніж могла собі уявити, але я не була в змозі відчути цього у своєму серці. Я також переживала періоди глибоких сумнівів щодо Божої Любові до мене, щодо Любові Ісуса. На моє превелике здивування та безмежну радість і щастя, Господь і справді подарував мені цю милість! Під час цих паломництв до Меджуґор’я Ісус повільно, але вірно зціляв рани в моєму серці, звільняв від шкідливих звичок та прив’язаності до матеріальних речей (наприклад, телевізора, комп'ютера, одягу), від гріхів, які часто в мене повторювались. Він очистив моє серце. Унаслідок цього я відчула себе абсолютно щасливою. Зараз відчуваю внутрішню свободу! У моєму серці мир, і я відчуваю, що Ісус заповнив порожнечу в ньому! Він доводив мені Свою Любов різними способами і просто влив її у моє серце так глибоко, що я сама закохалася в Нього. Він дав мені зрозуміти це дуже чітко, що єдина річ, яка робить людей по-справжньому щасливими і приносить мир у серце, – це знати, що Бог бажав тебе навіть до того часу, як ти це зрозумів(ла), і любить тебе такою(им), як ти є. Цьогоріч у мене з’явилася чудова можливість провести місяць у Меджуґор’ї. В цей час Господь направду подарував мені багато ласк. Деякими з них я хотіла б із Вами поділитися. Перш за все Він дав мені більш чутливу Любов до Своєї Мами Марії та Небесного Отця. Господь показав у моєму серці, яким безмежно добрим та вірним Він є. Він забрав геть від мене недовіру. У моєму серці зародилося велике бажання до життя в молитві, до посту, тиші, Святої Меси, з’явилось прагнення перебувати в присутності Ісуса, Який знаходиться в Пресвятих Дарах під час Адорації, до молитви Хресної дороги та медитації над Страстями Ісуса, молитви, яку я буду жертвувати за грішників – за спасіння їх душ у намірах Богородиці. Коли ти вирішуєш слідувати за Ісусом, хрест, тобто страждання, є неминучими. Але Ісус дав мені милість зрозуміти цей дар страждання. Воно має сенс, коли ти єднаєш це страждання з Його Стражданням та з Любов’ю жертвуєш Богу-Отцю, жертвуєш із метою спасти душі, із метою навернення грішників, жертвуєш за наміри Богородиці та мир у світі, мир у серцях людей. Усвідомлення того, що твоє страждання не є марним, а навпаки приносить плід та може допомогти іншим, дає внутрішню радість та задоволення. У Меджуґор’ї Бог дав мені чітко зрозуміти одну річ. Я хотіла щось робити для Царства Божого. Отже, я хотіла використовувати таланти, якими наділив мене Господь для того, щоб служити Його Царству та служити іншим, але не знала, яким чином я можу це зробити. Думала, що служити Божому Царству можна, роблячи величні, героїчні вчинки, такі, як місіонерська діяльність, наприклад, або ж даючи вражаючі свідчення. Та Бог показав мені, що неважливо, яку кількість добрих справ ти робиш та який їх обсяг. Важлива лише та Любов, яку ти вкладаєш у свої дії. Отже, маленькі речі (приміром, прибирання будинку), зроблені з великою Любов’ю, мають для Нього більше значення, ніж героїчні вчинки, здійснені без Любові. Я надзвичайно вдячна Богові за цей урок, який Він дав мені тому, що саме це упорядкувало мій розум і подарувало надію!«Християнство – це велика історія Любові...»
«...Чим більше молилася, тим менше боялася майбутнього...»Богородиця також учила мене молитися та постити серцем із Любов’ю та через Любов. Вона дала мені сили бути ревною в цьому, особливо тоді, коли справді найважче. Я також досвідчила силу молитви: чим більше молилася, тим менше боялася майбутнього. Також надзвичайно великим уроком для мене був піст. Я звикла бути дуже прив’язаною до їжі, і це було моєю перепоною для зустрічі з Господом. Тому Богородиця вчила мене, як відмежовувати себе від усього, що віддаляє від Бога, і Вона також навчила мене постити серцем. Під час посту я пережила гарний досвід: побачила, що добре залишати місце в середині себе для того, щоб Господь міг прийти в моє серце і наповнити його. Під час такого посту я змогла краще пізнати себе, виявити свої немочі, я навчилася більше служити іншим, натомість менше думати про себе, навчилася відкриватися іншим, знову цінувати маленькі речі та бути більш вдячною абсолютно за все. Я дуже дякую Богові за цей дар посту, тому що це велика сила! На власному досвіді переконалася, що через піст та молитву ти можеш отримати будь-що. Це дає тобі внутрішню свободу. Завершуючи своє свідчення, я б хотіла залишити послання надії: Коли Ти впав (тобто згрішив) або заблукав, не бійся повернутися знову до Бога. Він чекає на Тебе з нетерпінням! Він направду Милосердний, і Його найбільше бажання – пробачити Тобі! Він створив Тебе на Свій власний Образ, отже, для Нього неможливо перестати любити Тебе! Не бійся, позаяк Божа Любов сильніша за будь-що! Попроси Богородицю взяти Тебе за руку та повести до свого Сина Ісуса, в Якому ти знайдеш справжнє щастя та радість. Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу!
Ханна, Бельгія