Меджуґор’я стало для мене серцем, у якому я зустрілася вперше з серцем моєї небесної Мами Богородиці. Я з дитинства завжди любила Ісуса, а Богородиця була для мене такою далекою, що я ніколи не відчувала її присутності, хоча вона завжди освітлювала мою дорогу до Ісуса.

Коли я була в Меджуґор’ї, де присутність Богородиці відчувається так близько, мені було тепло і радісно перебувати в її обіймах. Через її Непорочне, чисте, турботливе серце я по-іншому поглянула на Сповідь, молитву серцем, Святе Письмо, піст, Службу Божу (п'ять послань, про які часто говорить Богородиця).  Я почала бачити, як цих 5 послань міняло моє життя. Через молитву серцем (молитву на вервиці) Богородиця тримала мене за руку, відкривала мені мої рани серця, й Ісус через прохання Своєї Матері зціляв їх.

Прощення — це найпрекрасніше, що може бути. Я змогла прийти і попросити пробачення в тих, кого так тяжко було пробачити. Відчувала, як ставала вільною, а серце свобідним, радісним і ніжним. Труднощі, пережиті мною, і ті, які зараз переживаю, — усе в молитві передаю Мамі, яка любить безмежно і так хоче, щоб я, її дитина, завжди приходила до неї, бо її присутність така явна, така жива. Коли буває тяжко прийняти якісь життєві ситуації, кличу її, говорю з нею і кажу: "Мамусю, Мамусю, ти моя ти остання надія! Ти бачиш моє серце, поможи мені!" І відчуваю, що вона поряд, приходить і заспокоює моє серце. Усе, що я зрозуміла через молитву, — це те, що Богородиці потрібна наша довіра, наше відкрите серце.

5 послань (Сповідь, Служба Божа, молитва на вервиці, Святе Письмо, піст)  стали для мене не каменями, які потрібно носити як щось тяжке і неможливе, а через мою Маму небесну вони ставали для мене радістю, вдячністю, підтримкою. Це не рамки, обмеження, а охорона Бога, захист мене і мого життя через Богородицю. Як багато чудес почало відбуватися в моїй сім’ї, навколо мене, в моєму житті, коли я це збагнула. Якою великою та могутньою є довіра і відкрите серце. Дякую за це безмежно велике відкриття в моєму житті! Дякую за цю прекрасну зустріч серця мого і серця моєї небесної Мами, яка так ніжно і бережно веде мене! Сумує зі мною, коли мені сумно. Підтримує мене, коли важко. Радіє зі мною, коли радісно мені. Охороняє мене, відкриває мені через своє любляче Серце волю Божу в моєму житті, випрошує у свого сина Ісуса для мене потрібні ласки і благодаті. Там, де неясність і незнання, — усе через молитву стає ясним і явним.

Тепер я нічого не боюся, бо зі мною Богородиця! Вона ніколи не розбиває серця. Хочу завжди тримати її за теплу руку і ніколи не відпускати.

 Тетяна, Україна