Перейти к содержимому (нажмите Enter)
Здається, що за минулі роки явлінь Богородиці ми вже стільки разів чули від Неї ці або подібні до них слова. Ніби безнастанно повторюються одні й ті ж материнські заклики. Проте це відбувається не без важливої на те причини: так само, як нашому тілесному організмові потрібні дихання й повітря, так і для нашого духовного організму, як дихання, необхідна молитва.
Для Богородиці молитва була життям. Коли Євангеліє розповідає нам про Марію, воно бере з Її вуст молитву. Так, під час Благовіщення з Її Серця виходить найпрекрасніша на світі молитва:
«Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!» (Лк. 1, 38). Під час відвідин Єлизавети з Серця Марії виходить молитва
«Величає душа Моя Господа(...)». Під час і після народження Ісуса починають проявлятися Божі чудеса:
«Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи у своїм серці» (Лк. 2, 19). На весіллі в Кані Марія звертається з проханням до Ісуса, заступаючись за молодят. На Голгофі Марія приносить Ісуса Отцеві як жертву людства. У світлиці Тайної вечері Марія перебуває разом із апостолами й учнями в постійній молитві й очікуванні, поки здійсниться обіцяне Ісусом.
Марія приносить і дарує нам Бога. Вона хоче ввести нас у власний досвід пізнання Бога...
Марія не дає і не передає нам порожніх слів та ідей. Вона приносить і дарує нам Бога. Вона хоче ввести нас у власний досвід пізнання Бога.
Якщо ми поглянемо на життєписи святих, то відразу побачимо, що всі вони були людьми молитви. А по-іншому й не може бути. Так, святий Франциск Ассизький провів безліч ночей у чуванні, повторюючи:«Бог мій — усе моє». І це пояснює, чому його апостольської місії ніщо не змогло зупинити і чому після восьми століть францисканство все ще настільки живе, настільки свіже й нове.
«Бог мій — усе моє». (св. Франциск Ассизький)
Святий апостол Павло також звертає нашу увагу:
«Безперестанку моліться!» (1 Сол. 5, 17);
«Дякуйте за все завжди Богові й Отцеві в ім'я Господа нашого Ісуса Христа» (Еф. 5, 20). Нам не сказано невпинно працювати, чувати й постити, проте нам дано закон невпинно молитися. І ця невтомна ревність може прийти тільки з любові. Боротьба молитви з нашою лінню й млявістю є боротьбою любові смиренної, повної довіри та непохитної.
Молитва:
Пресвята Діво Маріє, дякуємо Тобі за те, що Ти не втомлюєшся повторювати нам і кликати нас до Бога — джерела життя. Ти Сама досвідчила і пізнала Бога, бо Ти вся сповнена Ним і вся відкрита Йому. Дякуємо Тобі за Твою Материнську турботу. Дякуємо Тобі за кожне слово, яким Ти звертаєшся до нас зі Свого Серця, повного Материнської любові до кожного з нас. Випроси нам рішучості слідувати шляхами молитви та святості, якими ходила і Ти. Поведи нас дорогою, що веде до Бога, щоб і ми самі ще більше пізнали Бога любові й милосердя. Випроси нам благодаті витривалості і постійності, щоб ми були свідками життя в достатку, що приходить від Бога, Якому Ти служила і служиш. Амінь.