III. Піст і плоди посту в церковних молитвах

В Церкві існує давнє правило: закон молитви –  закон віри (lex orandi – lex credendi). Це означає: у що люди вірили і що робили — виражалось у молитві, потім знову молилися, і те, що висловлювали в молитві, втілювали в життя. Якщо розглянути молитви й пісні Церкви, які співають у дні Великого посту, можемо чітко побачити, що Церква робила, про що молилась і у що вірила. Вже перший погляд на ці молитви дає зрозуміти, що означав і що повинен означати піст для християнина.

«Дай нам, Господи, розпочати святий піст під захистом християнського воїнства, щоб ми, які маємо боротися супроти злих духів, отримали допомогу через наші зречення». (Попільна середа, колекта).

Піст, молитва та добрі справи – це засоби, завдяки яким стаємо сильні проти злого духа і стійкі в добрі.

Піст – це засіб, який дає нам силу перемінити життя й відкрити Божу любов і милосердя. Ось чому в антифоні обряду благословення попелу в Попільну Середу молимося:

«Змінімо наше життя, покутуймо у попелі і веретищі, у пості, в плачі й у жалi, бо Бог наш благий і милосердний і готовий простити гріхи наші».

У молитвах Служби Божої на Попільну середу піст розуміємо як ліки проти злих пристрастей, як очищення від гріха, для нас цілюще, а Богові угодне.

«Вислухай наші молитви і вчини, щоб ми вчинками покути й милосердя протистояли принаді гріхів і, очищені від провин, удостоїлися приступити до відзначення Страстей Твого Сина.» (Попільна середа, молитва над Дарами).

«...щоб наші зречення були угодними Тобі і стали для нас ліками...» (Попільна середа, молитва після Причастя).

«Насичені небесним хлібом, який оживляє віру, розвиває надію та зміцнює любов, просимо Тебе, Господи: навчи нас прагнути Того, хто є живим та істинним Хлібом, та жити кожним словом, яке лине з Твоїх уст». (Перша неділя Великого Посту, молитва після Причастя).

Це означає, що життя з хлібом, до якого закликає нас Пресвята Діва, допомагає нам жити кожним словом, що виходить з уст Божих.

Піст означає дисципліну для тіла і звільнення духу, аби він горів прагненням за Богом.