Дорогі друзі Меджуґор’я, дорогі брати й сестри у всьому світі, зв’язані з Меджуґор’єм через духовність, яку приносить сюди наша Небесна Матір Марія, Цариця миру! Від усього серця вітаю вас і хочу сказати кілька слів.

Сьогодні, в урочистість св. Йосифа, нам дається своєрідне послання для всіх нас у цій непростій ситуації – послання з життя св. Йосифа та з життя Марії. Якщо подумати, у якому становищі знаходиться Йосиф? У вкрай тяжкому! Він заручений із Марією, а Марія вагітна. Він знає, що ця дитина не його. Наскільки ж тяжке його становище: що робити, як учинити? Йосиф мучиться, він збентежений, але праведний – він не тримається лише за свої плани, думки, бажання. Він не вважає, що цілковито правильне лише те, що думає він і в який спосіб дивиться на речі він сам – він відкритий. Відкритий на Божі плани, Божу перспективу. І коли ангел каже йому: «Йосифе, не бійся! Не бійся взяти Марію до себе!», – Йосиф цьому вірить. Йосиф вірить ангелові й приймає Марію як свою дружину.

Сьогодні ці слова, дорогі друзі, украй важливі для всіх нас – слова «Не бійся!» Ці слова «Не бійся!» говорить ангел Гавриїл Марії: «Маріє, не бійся. Господь з Тобою!»

Ці слова ангел говорить Йосифові: «Йосифе, не бійся!»

Ці слова сьогодні Господь говорить усім нам: «Не бійтесь!»

Звичайно, страх є, і він виправданий, мусимо бути обережними, берегти себе, дотримуватися дисципліни. Потрібно звертати увагу на гігієну – це цілком правильно й дуже важливо. Однак – не в стані тривоги чи страху, але у вірі! У вірі, що Господь із нами, що ми – Його й що все буде добре. І ця ситуація – серйозний привід для всіх нас задуматися. Її можна сприймати трагічно, як щось трагічне, і в певному сенсі вона справді є такою, безумовно, тяжкою, але це нагода стати ближче до Ісуса. Це привід вернутися до Бога, вернутися до молитви, сім’ї, справжніх цінностей.

Коли все добре, ми забуваємо Бога. Коли все добре, ми шукаємо лише приємного, розваг, аби нам було добре в матеріальному плані, і забуваємо те єдине, що важливе, те, що говорить Ісус Марті: «Одне тільки важливо». І зараз якраз такий момент!

По суті, ми зараз думаємо про одне й те ж та хочемо тільки одного, бо нині нам важливо лише одне й ніщо інше – вижити. Однак ми, християни, дивимося не тільки під таким кутом зору, що це єдине, яке важливе, але – хочемо жити з Христом! Це нагода, дорогі друзі, до молитви Вервиці, до того, аби взяти вервицю до рук. Божа Мати вчить нас: у Вервиці сила! Вервиця в руці! Читати Боже Слово, постити, ходити на Кріжевац, на гору об’явлень, або там, де ви живете, знайти спосіб, як молитися індивідуально, сім’єю, на колінах. Розкрий свої руки, розкрий своє серце Господеві. Проси Його зміцнити твою віру, зміцнити твою довіру до Нього, зміцнити твою надію, зміцнити твою любов. Проси Його, щоб у твоєму серці панувала любов Божа. Проси Його, аби Він відкрив тобі серце, аби ти пізнав Його любов, пізнав ту любов Милосердного Отця, що любить тебе безумовно, щоб ти відкрився тому сонцю, тому жарові Його любові.

Це нагода, дорогі друзі, відкрити для себе Євхаристію. Є міста, країни, де зі зрозумілих причин не здійснюють зараз Євхаристії, аби люди не пересувалися, щоб якомога більше залишалися вдома, аби таким чином захистилися, щоб таким чином це захворювання, ця епідемія припинилася. Однак для нас це велика можливість відкрити для себе цінність Євхаристії, відкрити цінність таїнства Сповіді, відкрити для себе це наново. Тому що ми й це забули або до цього звикаємо, а зараз, коли цього не маємо, зараз нехай у нас прокинеться голод за Євхаристією, любов до Євхаристії, за таїнством Сповіді, за Адорацією.

І, дорогі друзі, це час ласки. Тяжкий час – але час ласки. Скористаймося ним! Повіримо Господеві, тому що Він каже: «Не бійся!» І коли цей час мине, у нас буде великий досвід, досвід того, що в тяжкий момент ми вірили. І тоді це буде нести нас через життя, і ми зрозуміємо, що це можливо, можливо, можливо. Цьому навчає нас Божа Матір. Вона не визволяє нас від усіх труднощів, не каже: «Я визволю вас від усіх проблем у житті». Ні! Вона каже: «Я хочу вчити вас тому, як бути міцними зсередини, як мати міцну віру, надію, любов так, щоб у тяжкі моменти ти зміг їх витримати, бути терпеливим, чекати з надією, із вірою».

Дорогі друзі, від усього серця бажаємо вам цього. Це нагода почати жити посланнями нашої Матері, Яка стільки часу кличе нас. Скористаймося цим часом і розпочнімо!