Місяць листопад у церковному році пов'язаний для нас із роздумами про вічне життя, душі померлих, святих. В атмосфері цих думок і Діва Марія заохочує нас: «зважтеся на святість і візьміть приклад зі святих нинішнього часу».

«Я хочу, щоби кожен з вас, хто був біля цього джерела благодатей, прийшов до Раю з особливим даром, який Мені передасть, а це є святість. Тому, дорогі діти, моліться день у день і змінюйте своє життя, щоб бути святим», – сказала Вона і 13.11.1986.

Діва Марія ділиться з нами і Своїм болем, від того, що ми не усвідомлюємо дари, які Бог дає нам через Неї, бо наші серця затвердли.

Тільки смиренне серце має здатність почути й послухатися. У Меджуґор'ї ми покликані до святості тим самим способом, що й Марія, а це значить ставати маленькими, простими і смиренними. Смиренне серце вміє слухати й ловити навіть ледь чутні тони, що закликають нас до любові.

Серця, що наслідують Маріїну святість, – це материнські серця, здатні відчути те, що саме в цю мить є найнеобхіднішим. Святі Марії завжди перебувають у правильному місці, в потрібний час. Так само, як і Вона. Завжди знову і знову нас надихає приклад Марії в Її святому єднанні з Господом і «стоячи ногами на землі» у служінні ближнім. Зачаровані смиренням Богородиці, намагаємося все проживати з Нею, в Її серці. Прикладом святих сьогоднішнього часу можуть бути саме ті, що любили Її особливо ніжно, з повнотою довіри. «Радійте в любові, діточки, бо ви в очах Божих неповторні й незамінні, тому що ви — Божа радість у цьому світі», – говорить Вона в посланні.

Початок святості відбувається у сповідальні. Марія заохочує нас віддавати своє минуле милосердю Ісуса, майбутнє – в Божі руки й намагатися проживати кожен момент свого життя, ту хвилю, що є зараз, із любов'ю. Наближення до святості – це процес і щоденна програма аж до кінця життя. Ми покликані прийняти теперішній момент, самого себе, своє життя, світ і ближнього як дар і заклик дарувати себе з любов'ю.

...ми покликані до святості тим самим способом, що й Марія, а це значить ставати маленькими, простими і смиренними. Смиренне серце вміє слухати й ловити навіть ледь чутні тони, що закликають нас до любові...

Цариця й Мати всіх святих є тут, а з Матір'ю все набагато легше. З Нею дитині крокується безпечно. Святі Марії не соромилися бути маленькими, вони пізнали силу смирення і радість служіння з любов'ю. Йдучи з Марією, ми падаємо набагато менше і встаємо швидше. Прикладені нами зусилля, щоб здобути смирення, як у Богородиці, приводять нас до радісного відкриття Божого Царства очима дітей.

«Бог не хоче, щоб ми були тільки добрими. Він хоче, щоб ми були повністю й цілком святими. Але бажає, щоб цю святість ми досягли не тим, що робимо видатні справи, але швидше звичайною, повсякденною роботою. Винятковим повинен бути лише спосіб, яким ми це робимо. Ми можемо бути святими і перебуваючи на вулиці, в офісі, в майстерні... Мова йде про те, щоб ми свідомо виконували обов'язки з любові до Бога і з радістю, щоб щоденна робота стала не «трагедією дня», але швидше «посмішкою дня», – каже Іван Павло I.

Приймемо з радістю підбадьорення Діви Марії, про яке йдеться і в посланні від 2.11.2015: «Діти Мої, апостоли Моєї любові, не втрачайте надію, не втрачайте силу. Ви це можете. Я вас підбадьорюю і благословляю. Бо все це цьогоземне, яке багато Моїх дітей, на жаль, ставлять на перше місце, промине, а лише любов і діла любові залишаться і відкриють браму Царства Небесного. При тій брамі Я на вас чекатиму. При тій брамі хочу привітати й обійняти всіх Своїх дітей.»

Молитва: 

Небесний Отче, за заступництвом Діви Марії і всіх святих просимо Тебе про дар смирення. Силою любові Духа Святого проникни в наші затверділі серця, звільни нас від усього, що заважає нам з радістю прийняти дар життя і дозволити Тобі прославитися через кожного з нас. Маріє, дякуємо Тобі за Твою терпеливість з нами, повністю віддаємося Тобі. У Твоєму серці разом з Тобою знову говоримо Господу: «Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя». Амінь.