У посланні минулого місяця Богородиця згадувала святих як приклад і підбадьорення для нас на дорозі нашого навернення. У цьогомісячному  зверненні Богородиця подає послання, яке ми чули вже багато разів. Це заклик до молитви, який Мати повторює нам від початку своїх об’явлень. У ньому відлунюють слова та заклики Ісуса. Спаситель також навчав молитися своїх учнів. Дивлячись на свого Вчителя, як Він молиться, апостоли й собі прагнули до молитви. Євангеліє нам каже про те, як Ісус часто відходив на самоту, щоб помолитися. Євангеліст Марко пише: «Рано вранці, ще затемна, встав, вийшов і пішов у безлюдне місце, і там молився» (Мр. 1,35). Кожен день Ісуса був виснажливий і втомлюючий. Навіть у вечірній час йому приносили хворих і біснуватих. Після довгого дня втомлений Ісус відмовлявся від сну для того, щоб бути з Отцем у молитві. Ви можете замислитися: хіба Ісус мав потребу молитися, Він, Який так тісно був пов’язаний з Отцем? І все ж Він так робив. Це наука для нас. Люди йдуть до того, хто йде на зустріч із Богом.

...Якщо будемо щирими, то визнаємо, що проблема не у нестачі часу ...

Нехай і цей приклад із Євангелія, і послання Богородиці спонукають нас до іспиту совісті. Яке місце у твоєму житті займає молитва? Скільки часу ти присвячуєш для молитви? Відповіді на ці запитання вкажуть на те, що для нас є важливіше за Бога.

Зазвичай люди виправдовуються браком часу для молитви, працею, різними активностями, які не дозволяють виділити часу на молитву. Ми знаходимо час на те, що є важливим для нас, на те, без чого, як часто думаємо, не зможемо. Якщо будемо щирими, то визнаємо, що проблема не у нестачі часу. Проблема – у нашому серці. Проблема в цінностях або нецінностях, які ставимо на перше місце у своєму житті. Тому що на те, що любимо, завжди знаходимо час.

Якщо ми є обтяжені обов’язками, працею, то тим більше маємо присвятити свій час для молитви. Інакше спорожніємо. Не зможемо дати того, чого не маємо. Тому ми повинні просити любові і милосердя в Бога, Який є багатий на свої дари. Вчитися молитися потрібно безперестанку. Молитва – це завдання, яке стоїть перед нами. Ми ніколи не можемо бути вповні задоволеними тим станом молитви, що є зараз. Існують різні види молитви. Богородиця не вчить нас методів молитви, вона тільки закликає нас молитися серцем. А це означає молитися в правді, у покорі, в простоті серця перед Богом. Нелегко дійти до правди про нас самих перед Богом. Тому нам потрібно безнастанно йти вперед. Не зупинятися навіть тоді, коли з’явиться сухість у молитві. Не піддаватися спокусі невитривалості, коли подумаємо, що Бог сховався або віддалився від нас. Саме в тих хвилинах «Божого віддалення» наша молитва стає  неегоїстичною, очищеною, повернутою тільки до Бога, а не до нас самих.

…Він вимагає від нас навернення серця. Необхідними є примирення з братом своїм перед принесенням дару на вівтар  любов до ворогів і молитва за них, прощення з глибини серця в молитві і пошук Царства Божого...

Необхідними умовами  для  плідної молитви є ті, яких нас навчає Ісус. Він вимагає від нас навернення серця. Необхідними є примирення з братом своїм перед принесенням дару на вівтар (пор. Mт. 5, 23-24), любов до ворогів і молитва за них, прощення з глибини серця в молитві  (Мт. 6, 14-15) і пошук Царства Божого. Шлях навернення серця до Бога, яким провадить нас молитва є вимогливим.

Це є шлях, яким нас водить Богородиця всі ці роки через свої об’явлення в Меджуґор’ї. Дозвольмо їй повести нас, щоб ми могли бути ще ближчими до Бога, до себе, до інших.

 Молитва

Пресвята Діво Маріє, ти, що є благословенна через те, що вірила. Залишилася ти, Пресвята Діво Маріє, вірною своєму Сину до кінця свого життя. Ти була і залишилася Матір’ю надії у найважчих хвилинах свого життя. Навчи нас, Мамо надії, молитися. Навчи нас стати і бути носіями Радісної новини та надії для всіх тих, хто у розпачі. Заступайся за нас, Мамо Маріє, щоб ми могли приймати Божу волю і пізнавати її як свою. Пресвята Діво, пробуди всі приспані і закриті серця, щоб вони могли відкритися для твого Сина, в Якому єдиному можемо пізнати таємницю власного життя. Поможи нам жити у світлі відкуплення, у світлі життя, яке не закінчується. Амінь.